Верчик, -ка, м.
1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи.
2) Сплетенный бубликъ.
Де́в'ять, -тьо́х, чис. Девять. Дев'ять пар волів.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай.
Здола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав.
Підв'язь, -зі, ж. У плотниковъ: мѣсто, гдѣ балка запускается въ столбъ, служащій ей поддержкой.
Пійло, -ла, с.
1) Пойло.
2) Дурной напитокъ вообще.
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Сокотуха, -хи, ж.
1) Эпитетъ курицы.
2) Трещетка, болтунья.
Тарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тарахкотати.
