Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закайок

Зака́йок, -йку, м. = закальок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАЙОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАЙОК"
Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Випаляти, -ля́ю, -єш, гл. = випалювати.
Випороти Cм. випорювати.
Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай). КС. 1883. IV. 770.
Камилавка, -ки, ж. Камилавка. Кафедральний протоєрей високий, чорний і чорнявий, з високою камилавкою на голові. Левиц. Пов.
Насмітити Cм. насмічувати.
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ. Шух. І. 128.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Рашпіль, -ля, м. = рашкуль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАЙОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.