Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайдиголова

Зайди́голова, -ви, об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙДИГОЛОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙДИГОЛОВА"
Відьмити, -млю, -миш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Параска плеще громаді, що я відьмила. Левиц. ПЙО. I. 375.
Гоня́йло, -ла, м. Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ плаз. Ив. 19.
Замуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. замурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. Ном. № 50. 2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха... замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Греб. 404. Бач, у шинку як замурувало вікна. О. 1861. V. 70.
Зрадити Cм. зраджати.
Капралик, -ка, м. Ум. отъ капраль.
Лівцу́нка, -ки, ж. = лівачка. Вх. Зн. 33.
Мо́сть, -ти, ж. Милость (употребляется въ титулахъ). Його мость. Его милость.
Туптати, -пчу, -чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати. Лукаш. 141.
Фартух, -ха, м. 1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. Гол. Од. 21, 49. 2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Чуб. V. 10. Ум. фартушок.
Чіпати, -па́ю, -єш, гл. Трогать. Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіти. Ном. № 3289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙДИГОЛОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.