Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закарлючка

Закарлю́чка, -ки, ж. Ум. отъ закарлюка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАРЛЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАРЛЮЧКА"
Запали́ти, -ся. Cм. запалювати, -ся.
Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ. Хорольск. у.
Надури́ти, -рю́, -риш (кого), гл. 1) Обмануть. Желех. 2) Наобманывать многихъ.
Обрідчастий, -а, -е. = обрідкуватий. Оця пшениця густа та хороша, а ця обрідчаста. Кобел. у.
Паламарювати, -рюю, -єш, гл. Быть пономаремъ. Ном. № 9694. Сим. 174.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Ростиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ростертися, -вітруся, -решся, гл. Був шаг. та в кишені ростерся. Ном. № 1563. стр. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАРЛЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.