Виучити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся), гл. = вивчати, -ся.
Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка.
2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце.
3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець.
Кабала, -ли, ж. Гаданіе по картамъ. класти кабали. Гадать но картамъ.
Ліри́чний, -а, -е. Лирическій. Не треба ліричному поетові великої словесної науки, щоб явити мирові всю красоту душі своєї. 17.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ.
Передранній, -я, -є. Предразсвѣтный. У таку передранню добу люде найміцніше сплять.
Рантушина, -ни, ж. = рантух.
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Телуш! меж. = телусь.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик!
