Відхухати, -хаю, -єш, гл. Теплымъ дыханіемъ снова отогрѣть.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла.
Крадемці нар. = крадькома.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем.
Обгольня, -ні, ж. Дубовая колода, обрѣзанная въ формѣ дуги, на которую пригоняютъ распаренное дерево для дуги.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Поведія, -дії, ж. = поведенція. Чи й у вас така поведія, щоб новоженець мав волю гуляти?
Подення, -ня, с.
1) Мѣсто на току для складыванья хлѣба въ скирды.
2) Дно саней или вообще экипажа.
Роззнаватися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. розізна́тися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Узнавать, разузнавать, разузнать другъ о другѣ, другъ друга. А ті.... як розізнали, та давай, кажуть, тікать.
