Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайчик

За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Рудч. Ск. II. 1. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. Вас. 153. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. Мир. Пов. II. 120. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 72. 5) Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИК"
Видудлити, -лю, -лиш, гл. Выпить съ жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив. Кобел. у.
За́шпори, -рів, мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. Оце зашпори зайшли. Ном. № 635. Переносно: боль, страданія. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Мир. Пов. І. 117. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові. Мир. Пов. І. 139.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Однословний, -а, -е. Согласный, одного и того же содержанія.
Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька. Св. Л. 260.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Постривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать, погодить. З якої речі? Постривайте! Озвався сивий дід. Гліб. Постривай бо, не сунься поперед батька в пекло. Левиц. І. 102.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Скопа, -пи, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грав; шумить скопа; шубовсь... хватає — і вгору мчить якесь звено. Мкр. Г. 4 2.
Шипшина, -ни, ж. Шиповникъ. Вх. Пч. І. 12. Не для тебе, Василечку, шипшину садила. Чуб. V. 99. Ум. шипши́нонька, шипши́ночка. Поколеш білі ніжки та й на шипшиночку. Чуб. V. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.