Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайчик

За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Рудч. Ск. II. 1. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. Вас. 153. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. Мир. Пов. II. 120. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 72. 5) Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИК"
Безсмертки, -ток, ж. мн. Раст. а) Xeranthemum radiatum Lam. ЗЮЗО. І. 142. б) Xeranthemum inapertum Walld. ЗЮЗО. І. 142.
Вигладжуватися, -джуюся, -єжся, сов. в. вигладитися, -джуся, -дишся, гл. Сдѣлаться полнымъ, жирнымъ, пополнѣть. Вигладилися бики. Вх. Лем. 397.
Глиста, -ти, ж. 1) = глист. Мил. М. 86. 2) Дождевой червь, Eumbricus terrestris. Вх. Лем. 403.
Гоца́к, -ка́, м. Особаго рода танецъ съ прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20. Москаль покинув глек да садить гоцака. Греб. 373.
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Злякатися, -каюся, -єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Єв. Мр. V. 33. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Котл. Ен. II. 30. Злякався хлопчик, аж поблід. Гліб. 56.
Передержувати, -жую, -єш, сов. в. передержати, -жу, -жи́ш, гл. 1) Укрывать, укрыть похищенное. А за те, щоб ви нас не лякали, буцім ми передержуємо куницю або красну дівицю, ми вас пов'яжемо. Шевч. 289. 2) Держать, продержать извѣстное время.
Приблагати, -га́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала. Екатер. у.
Чересло, -ла, с. 1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ. Чуб. VII. 398. 2) мн. чресла. Я тебе (ураз) вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю. Мил. М. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.