Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайчик

За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Рудч. Ск. II. 1. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. Вас. 153. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. Мир. Пов. II. 120. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 72. 5) Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИК"
Бабський, -а, -е. 1) Бабій, бабскій. Це бабське діло. 2) бабські забубони. Различныя примѣты, обычаи и пр., соблюдаемые женщинами въ ихъ хозяйственныхъ и др. дѣлахъ. Ном. № 253 и слѣд. 3) бабське літо = бабине літо. 4) бабські проводи. Понедѣльникъ Ѳоминой недѣли, когда поминаютъ усопшихъ однѣ бабы. Чуб. III. 29. 5) бабські свята. Народные праздники, празднуемые исключительно женщинами. О. 1861. XI. Св. 59.
Беґеря, -рі, ж. 1) Большая пастушья палка. Кіев. Cм. биґарь. 2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ. Кременч. у.
Відхватитися Cм. відхвачуватися.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Призірний, -а, -е. Причиненный сглазомъ. Чуб. І. 119.
Притруд, -ду, м. = підбій 3. Вх. Пч. І. 5. Cм. набій.
Солодкість, -кости, ж. Сладость. Желех.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365.
Шапка, -ки, ж. 1) Шапка. Чуб. VII. 413. Чорт бери тапку, аби голова ціла. Ном. № 7282. 2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка. Лохв. у. Kolb. І. 63. Шух. І. 166. 3)жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився. Чуб. III. 296.
Швидкома нар. На скорую руку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.