Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайчик

За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Рудч. Ск. II. 1. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. Вас. 153. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. Мир. Пов. II. 120. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 72. 5) Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИК"
Бісеня, -няти, с. 1) Бѣсенокъ. Дід росказував, що бісенята, поки ще молоді, то зелені, як осітняг. Стор. І. 111. 2) Бранное: чертенокъ, бѣсенокъ.
Гря́нути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюди-туди гляну: нема мого миленького, — я додому гряну. Чуб. ІІІ. 169. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне. Грин. ІІІ. 200.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув. Федьк. І. 67.
Зростися, -туся, -тешся, гл. Сростись. Ой у полі дві тополі докупи зрослися. Чуб. V. 403.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
На́моржень, -жня, м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів. Сумск. у.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Підхарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = підхарчуватися. Подадуть ласу потраву, як уже добре підхарчилися. Ном. № 11967.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Прихилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прихили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться, склониться, преклониться. Ой дуб до калини прихиляється. Н. п. Ой єсть у саду криниченька нова.... прихилюся та й нап'юся. Чуб. V. 193.до кого. Найти у кого расположеніе, любовь, пріютъ, пріютиться. До кого ж я, молодая, до кого ж я прихилюсь? Мет. 106. Прихилюся я до тебе, сину, на старість, а ти доглянеш стару недужу матір. Левиц. І. 58. 2) Чувствовать, почувствовать къ кому расположеніе, склонность. Княгівна хутко до його прихилилась. Стор. МПр. 70. Поки світу сонця, не прихиляться братами люде до погонця. K. Хп. 68. 3)до чого. Склоняться, склониться къ чему, дѣлаться, сдѣлаться сторонникомъ какого либо дѣла. Князь Василь.... прихиляється до нашої козацької справи. К. ЦН. 224.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.