Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

займати

Займа́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Мет. 105. Та гуляє козак Голота, та гуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. І. 15. Гайдамаки не займали замкових козаків і козаки їх не займали. ЗОЮР. І. 249. сло́вом займа́ти кого́. Заговаривать съ кѣмъ. Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, всі як бджілочки гудуть, на хліб, на сіль людей закликають, мене ж, брате, словом не займають, мов в вічі не знають. Макс. (1849) 10. 2) Затрагивать, затронуть, задѣвать, задѣтъ. Хоч той його й ударив, дак сей же попереду заняв. 3) Занимать, занять. Підеш, матюнко, у поле та земного жита жати, та займеш широкую постать. Мет. 224. 4) Захватывать, захватить. Пани ввесь світ заняли. Чуб. III. 417. Полю́, — займаю не тільки бур'ян, да й буряки, і все... так і оголила. Г. Барв. 80. у поло́н заня́ти. Взять въ плѣнъ, захватить въ неволю. Чи її убито, чи в полон занято? Чуб. V. 628. 5) Загонять, загнать (домашнихъ животныхъ). Займи й нашу на пашу, — нехай напасеться. Ном. № 12095. Заняла я коровиці, на росу погнала. Грин. III. 685. Чаще употребляется въ болѣе тѣсномъ значеніи: захвативъ животныхъ на потравѣ, запереть ихъ впредь до выкупа хозяиномъ. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. «А ми проса насієм, насієм». — А ми коні пустимо, пустимо. — «А ми коні займемо, займемо». — А ми коні викупим, викупим. Чуб. III. 67. 6) О людяхъ: прогонять, прогнать. Прийшла тут до мене мяться! я як заняв її з двору, дак не знала куди тікати. Полт. г. Як займе з шинку, дак аж спотикаєшся! Г. Барв. 322. 7) О душевныхъ движеніяхъ: трогать, тронуть, затрагивать, затронуть (душу, сердце). Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41. Тихо так усюди, тільки соловейки співають... так душу твою й займає. Г. Барв. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМАТИ"
Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Дє́дьо, -дя, м. Отецъ. Ум. Дєдик. Ой прийшла я до дєдика, дай но, дєдю, воли. Гол. ІІІ. 378.
Зави́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.
Загоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480.
Непорадний, -а, -е. Безпомощный, не могущій справиться. Йому наказали, щоб не лякав дитини, бо... як заслабне, то хоч з світа втікай: і з одним непарадна голова, а з двома й не кажи. Св. Л. 101.
Пересолювати, -люю, -єш, сов. в. пересоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Пересаливать, пересолить.
Повінути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣять. Повінь, вітроньку, в ту сторононьку, где мій милий пробував. Чуб. V. 1204. Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво. Г. Барв. 147. Як із низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине. ЗОЮР. І. 60.
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Пррст! меж. Крикъ, которымъ возвращаютъ назадъ забѣжавшую впередъ овцу. Шух. І. 210.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.