Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закаламутити

Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАЛАМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАЛАМУТИТИ"
Благодатно нар. Благодатно.
Витуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. витурити, -рю, -риш, гл. Прогонять, прогнать, вытѣснить, выгнать. Як би дідову дочку витурити з домі). Рудч. Ск. II. 55.
Гетьмано́ва, -вої, ж. = Гетьма́нша. Пані Барабашева, гетьманова молодая. АД. II. 5.
Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Н. п. Ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.
Латувати, -ту́ю, -єш, гл. Накладывать лати на стропила.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Драг. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме! Камен. у.
Первітка, -ки, ж. 1) = первістка. 2) Первая возлюбленная. Була і в мене дівка первітка, щиро її кохав, та не довелося подружиться; тепер вона заміжжю. Лубен. у.
Ручатися, -ча́юся, -єшся, гл. = ручитися.
Спаруватися, -руюся, -єшся, гл. Жениться, выйти замужъ, вступить въ бракъ. На всеїдній у неділю вона спарувалась з сліпим своїм. Шевч.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ. Чуб. VI. 359.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАЛАМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.