Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка.
Ніж 1, ножа, м.
1) Ножъ. складений ніж. Карманный, складной ножъ. Ум. но́жик.
2) — у плузі = чересло.
Обдимати, -ма́ю, -єш, сов. в. обдути, -дую, -єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима.
Плюскання, -ня, с. Плесканье.
Полинати, -наю, -єш, гл. Летѣть. Полинайте ж, дітки, пташками по світу: ми, синку, соловейком, а ти, доню, зозулею. Сива зозуленька полинає.
Порисуватися, -суюся, -єшся, гл. Покрыться трещинами. Дошка порисувалася.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець.
Стоптувати, -тую, -єш, сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стаптывать, стоптать. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Черевички я стоптала. 2) Топтать, потоптать. Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав.
Тирво, -ва, с. = тирло 3.
Товарина, -ни, ж. Одна штука рогатаго скота. Землю, славою покриту, топче товарина. Ум. товари́нка, товаринонька, товариночка.
