Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закаблучувати

Закаблу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаблу́чити, -чу, -чиш, гл. Загибать, загнуть. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАБЛУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАБЛУЧУВАТИ"
Гнійник, -ка, м. Навозный жукъ. Вх. Зн. 11.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь. Левч. 36.
Ма́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. Мил. 192. 2) Мамка, кормилица.
Мудро́та, -ти, ж. = мудрощі 2. Федьк.
Позбувати, -ва́ю, -єш, гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову. Кв.
Сонний, -а, -е. Сонный. Його сонного будили — не збудили. Макс.
Справник, -ка, м. Исправникъ. Хата, 66.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Уважно нар. 1) Внимательно. 2) Внушительно. Мовчи, стара, промовили батько уважно. Федьк.
Ченцювати, -цюю, -єш, гл. Монашествовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАБЛУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.