Висихати, -хаю, -єш, сов. в. висхнути, и висохти, -хну, -неш, гл. Высыхать, высохнуть. Сохнуть наші яри, висихає наша вода. Кухоль ходить, переходить, так і висихає.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки.
Ма́жа, -жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби.
Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла.
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Попотужити, -жу, -жиш, гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила.
Рутяний, -а, -е. Изъ рути. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Ум. рутяненький. Ізняв з мене вінець рутяненький.
Ряцькувати, -ку́ю, -єш, гл. = рачкувати.
Сушити, -шу́, -шиш, гл.
1) Сушить. Сорочки попрала, — треба сушити.
2) Сущить, крушить. Не суши серденька ти мені. Мовчанка не пушить, головоньки не сушить.
