Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старець

Старець, -рця, м. Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. Ном. № 4650. Ум. старчик. ЗОЮР. І. 307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРЕЦЬ"
Балакуватий, -а, -е. = балакливий. Вони обидва однаково балакуваті. Новомоск. у.
Відбаглувати, -лую, -єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерти. Хотів був нашу собаку забрати, — ледві одбаглувала. Рк. Левиц.
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Наспа, -пи, ж. Количество сыпучаго тѣла, насыпанное сверхъ мѣры. З наспою. Съ верхомъ. Брав у-щерть, а віддав з наспою.
Покуховарити, -рю, -риш, гл. Побыть кухаркой.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Стромити, -млю, -миш, гл. = стромляти. Угор.
Тонкошкурий, -а, -е. Тонкокожій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.