Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старець

Старець, -рця, м. Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. Ном. № 4650. Ум. старчик. ЗОЮР. І. 307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРЕЦЬ"
Вадливий, -а, -е. = вадкий. Закр. Уман. І. 104; IV. 120.
Ґавзу́н, -на́, м. Большой горшокъ. Вх. Зн. 12.
Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Лай II, ля́ю, м. = лая. Вх. Зн.
Невідхідно нар. Неотступно, безотлучно. Тішиться тим, що він усе тут невідхідно. МВ. (О. 1861. І. 84).
Поволокти, -чу́, -че́ш, гл. Поволочь, потащить. Москаль встав і насилу поволік потомлені ноги. Левиц. І. 2. Чи не поволочеш ти вовчого хвоста? Ном. № 11037.  
Рострявати, -ряю, -єш, гл. = розстряватиЗЮЗО. І. Матер. 10. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати. АД. І. 131.
Слабо нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка. Вх. Зн. 64.
Сотворяти, -ря́ю, -єш, сов. в. сотвори́ти, -рю́, -риш, гл. Сотворять, сотворить, создавать, создать. Сотворив Бог дівчиною. Чуб. V. 482.
Три, трьох числ. Три. Один син — не син, два сини — пів-сина, три сини — ото тільки син. Ном. № 9286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.