Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайвина

Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Борз. у. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. Васильк. у. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. Васильк. у. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Козел. у. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙВИНА"
Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Коломітний, -а, -е. = каломутний.
Корчемний, -а, -е. 1) Принадлежащій корчмѣ. 2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245.
Осувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осунути, -ся, -нуся, -неш, -ся, гл. = обсувати, -ся, обсунутися.
Пересічка, -ки, ж. Перегородка. Нѣжин. у.
Слав'янський, -а, -е. Славянскій. Всі мови слав'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть Біг. Шевч. 213. Виростали у кайданах слав'янськії діти. Шевч. 237.
Чорнуха, -хи, ж. 1) Совершенно черная жирная глина. Вас. 177. 2) Чорнуха, Рыба Scardinius erythrophthalmus (Bon). Браун. 28, 52.
Чорнявий, -а, -е. Черноволосый, брюнетъ, брюнетка. МВ. (О. 1862. III. 51). У нас такий панич, як волошин — чорнявий. Ном. № 8553., Ум. чорнявенький. МВ. І. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.