Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайчатина

Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧАТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧАТИНА"
Бойківщина, -ни, ж. Мѣсто жительства бойковъ — погорье стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ въ Галиціи. Гол. І. Вступл. 712.
Заборо́на, -ни, ж. 1) Защита. 2) Запрещеніе.
Знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Лабайстер, -стру, м. Алебастръ. Харьк.
Моше́нський, -а, -е. Мошенническій.
Новорожденець, -нця, м. Новорожденный сынъ. Кланяюсь і хлібом, і вином, і сином новорожденцем. Чуб. IV. 8.
Оприск, -ку, м. з оприском балакати. Вспыльчиво, запальчиво говорить. Ном. № 12893.
Пастушити, -шу, -шиш, гл. = пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить. Фр. Пр. 198.
Петро, -ра, м. пт. дергачъ. Вх. Лем. 448.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЧАТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.