Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закаблук

Закаблу́к, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. Н. п. 2) ха́та закабл́уком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Лебед. у. Ум. закаблу́чок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять. Грин. III. 654.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАБЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАБЛУК"
Бадя, (ді м.?) Лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Галманка, -ки, ж. Бранное слово для женщины. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач. Вх. Пч. І. 9.
Людої́дство, -ва, с. Людоѣдство. К. Досв. 112. Переносно: жестокое, безжалостное отношеніе къ людямъ. Що далі, то неначе лучче стає... розбійства того менше... людоїдства того нема. КС. 1883. IV. 773.
Порозцвітати, -та́ємо, -єте, гл. Разцвѣсть (во множествѣ).
Самопряд, -ду, м. = самопрядка.
Самосій, -сію, м. Самосѣвка. Овес-самосій. Чуб. III. 266. Горох самосій. Грин. III. 54.
Чорноусий, -а, -е. Чорноусый. Шевч. 487. Ой козаче чорноусий, чого в тебе жупан куций? Н. п.
Шайка, -ки, ж. = шалька. Зробив ваги, повішав на брамі, кладе на їдну шайку мамин чепець, а на другу жменю клоча. Драг. 99. Ум. шаєчка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАБЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.