Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заїчка

Заї́чка, -ки, ж. Ум. отъ заї́ка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЇЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЇЧКА"
Адама́шок, -шка, м. Адамашка, сортъ шелковой матеріи. Дівчино моя, за твою ласку скажу тебе малювати на адамашку. Гол. І. 318.
Бліхування, -ня, с. Бѣленіе (полотна и пр.). Желех.
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати. Козел. у.
Охоче нар. Охотно.
Поросятко, -ка, с. Ум. отъ порося.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у.
Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Чуб. IV. 447. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила. Н. п.
Уповістити, -щу, -стиш, гл. Извѣстить.
Филижанка, -ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. І. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЇЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.