Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заїчка

Заї́чка, -ки, ж. Ум. отъ заї́ка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЇЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЇЧКА"
Заша́рпати, -паю, -єш, гл. Приняться рвать, терзать.
Заяло́зений, -а, -е. Засаленный.
Норовитися, -влюся, -вишся, гл. Капризничать, упрямиться. Недоросток, моя й мати, норовиться. Чуб. V. 661.
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок. Чуб. V. 985.
Подивити, -влю, -виш и подиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Посмотрѣть. Тепер мені на милого ме можно подивити. Чуб. V. 281. Та подивила на бистру воду. Гол. III. 12. Ой зійду я на гору високу та подивлюсь в долину широку. Чуб. V. 359.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Чуб. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. К. Псал. 190. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами. Левиц. І. 31.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
Чіт, -ту, м. Четъ, четное число. Чіт чи лишка? Кв.
Штопний, -а, -е. Стеганный? Ум. штопненький. У неї очіпок штопненький, тільки вже постарів, клочечко видно. Ном. № 8454.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЇЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.