Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

займанщина

Займанщи́на, -ни, ж. Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. К. ЧР. 199. Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин. О. 1862. X. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМАНЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМАНЩИНА"
Дзю́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дзюра.
Капарка, -ки, ж. Обѣднѣвшая, обнищавшая.
Коханок, -нка, м. = коханець. Росказала гайдамаці, хто вона, і як її пустив старий чоловік до коханка. Стор. І. 35. І сама тобі коханка передам. Сніп. 63. Ум. коханочок. Рибалочки-коханочки та рибку ловили. Мил. 120.
М'ятни́й, -а́, -е́. Мятный.
Ницелоз, -зу, м. Раст. Salix repens. ЗЮЗО. І. 134.
Роздробити Cм. роздробляти.
Свинория, -ри́ї, м. Мѣсто, изрытое свиньями. Грин. III. 84. Г. Барв. 338.
Сніз, сно́зу, м. 1) = сноза. 2) = снізка 2. Kolb. І. 67. 3) Въ полудрабку каждая изъ двухъ крайнихъ планокъ, соединяющихъ верхнюю сторону съ нижнею. Лохв. у. Cм. снізка. 4) Верхняя дощечка въ корці колеса водяной мельницы. Cм. корчівка. Мик. 480. Ум. сно́зик.
Угноїти Cм. угноювати.
Шість, -тьох числ. Шесть. шістома, шістьма. Шестью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙМАНЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.