Відлежувати, -жую, -єш, сов. в. відлежати, -жу, -жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать извѣстное время.
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ.
Голодрабий, -а, -е. 1) Необшитый лубомъ (о возѣ). Голодрабий віз.
2) Оборваный, голый, бѣдный. Позбіралась у город голодраба шляхта.
Забіли́ти, -ся. Cм. забілювати, -ся.
Повбігати, -гаємо, -єте, гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою.
Проступок, -пку, м.
1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. Підвести кого на проступок.
2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його.
Сторожик, -ка, м. Первое перо въ крылѣ птицы.
Таборище, -ща, с. Мѣсто прежняго табора, прежней стоянки, лагеря. Стоїте ви залогами в старих таборищах.
Унученя, -няти, с. = унуча. Ум. унученятко.