Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайців

За́йців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. Раст. Linaria vulg. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЦІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЦІВ"
Гаріль, -ля, м. Крошка, пылинка, мелкая часть. Аф. 356. а ні гаріля. Рѣшительно ничего. Ном. № 1923.
Иродів, -дова, -ве Иродовъ. Бранное слово. Иродове кодло. Ном. № 895. Иродів сину. Ном. №, 3572.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. МВ. Молоде колосся з жита зриваю. Г. Барв. 353.
Надсмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. надсмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Надсасывать, надсосать.
Опліччя, -чя, с. Женская сорочка (у Лемков). Гол. Од. 77.
Пошивальник, -ка, м. Мастеръ, кроющій крыши соломой. Желех.
Притаганка, -ки, ж. Веревка, которой привязывается къ берегу дуб (большая лодка). Мнж. 180.
Роздрочитися, -чуся, -чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї. Ном. № 4168.
Спалитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня. Стор. І. 157. 2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками. Павлогр. у.
Чуйність, -ности, ж. 1) Чуткость. 2) Бдительность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЦІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.