Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заїдливий

Заї́дливий, -а, -е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. Греб. 408. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне. К. Іов. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЇДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЇДЛИВИЙ"
Джусь! меж. Прочь!
Дрійну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть, лягнуть. Не підходь до коня близько, а то ногою дрійне. Херс. у.
Заче́рствіти, -вію, -єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Ном. № 6835. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів. Харьк.
Знищити Cм. знищувати.
Кіпно нар. Потеплѣло, оттепель на дворѣ; грязно (отъ растаявшаго снѣга). Желех.
Ополоник, -ка, м. 1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник. Ном. № 7339. 2) Головастикъ. Ном. стр. 293, № 105. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Лебед. у. Ум. ополоничок.
Побуяти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти. АД. І. 114.
Стопцьований, -а, -е. Истоптанный.
Твердісько нар. = твердісінько. Шейк.
Чуга, -ги, ж. 1) Верхняя одежда у лемковъ: родъ суконной шинели, украшенной шнурками, съ пелериной, рукава зашиты и употребляются вмѣсто сумокъ, такъ какъ чуга носится только въ накидку. Гол. Од. 75, 76. 2) Верхняя одежда у галицкихъ верховинцевъ — родъ свитки безъ рукавовъ и воротника изъ косматаго сверху сукна. Гол. Од. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЇДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.