Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

займити

Займи́ти, -млю, -миш, гл. = зайняти. Посліднюю корову з загороди займив. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМИТИ"
Відлучувати, -чую, -єш, гл. = відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.
Докупи́ти Cм. докупати.
Дуча́йка, -ки, ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ. Мик. 481.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Нади́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Лихая доля й під землею надибає. Ном. № 1728. Гей їхав козак з України, надибав дівчину край долини. Лукаш. 120.
Рахмистиня, -ні, ж. Счетчица. Ном. № 2484.
Розшерепа, -пи, об. Человѣкъ, ходящій разставя ноги.
Сокотуха, -хи, ж. 1) Эпитетъ курицы. 2) Трещетка, болтунья.
Спорохнівка, -ки, ж. Гнилушка, кусокъ гнилого дерева. Вх. Уг. 269.
Хураж, -жу, м. Фуражъ, продовольствіе. Як їдеш у Сураж, то й бери свій хураж. Ном., стр. 283, № 743.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.