Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
Задни́ти Cм. задинати.
Капиталиста, -ти, м. Капиталистъ. Покористуються тільки деякі капиталисти.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Мряч, -чі, ж. = мряка. Мряч упала.
Неслух'яний, -а, -е. Непослушный.
Півстирток, -тку, м. Полскирды. Перевозив... усю пшеницю і наклав височенький півсти́рток.
Попід-біччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами.
Поплескатися, -щуся, -щешся, гл.
1) Побрызгаться, поплескаться (водой, въ водѣ). Дитина в ваганах поплескалася та й заснула.
2) Потащиться, отправиться. Поплескалась би я за чумаками на Дін.
Улень, ульня, м. = улік.
