Блазень, -зня, м.
1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька.
2) Шутъ. Ум. блазник.
Враговий, -а, -е. = вражий. Не взяла його врагова мати! Враговий задирака.
Завербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози.
Зглеві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться слизистымъ. Сир зглевів. Cм. сня діти.
Камрат, -та, м. Товарищъ. А як прислав своє військо і свої гармати, аж тоді се урадовали всі наші камрати. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий.
Пантохвель, -ля, м. Туфля. Такий чистий, як жидівський пантохвель.
Повозитоньки гл. ум. отъ повозити. Наставляв копок, як на небі зорок; наставляв стогів на чотирі рогів. Чим же тоє повозитойки? Тими волами, як соколами.
Пропразникувати, -ку́ю, -єш, гл. = просвяткувати.
Частонить, -ті, ж. Родъ рыболовнаго сака изъ густой сѣти.
