Виважувати, -жую, -єш, сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Твори ж мою вже виважену волю.
2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы).
3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. — якір. Поднимать, поднять якорь.
4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці.
5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Жва́ти, -жую́, -є́ш, гл. Жевать.
Наоповіда́ти, -да́ю, -єш, гл. Наразсказывать много. Такого нам наоповідав, що ввесь день слухали.
Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні.
Омочити, -чу́, -чиш, гл. = обмочити.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный.
Попереварювати, -рюю, -єш, гл. Переварить (во множествѣ).
Прилагоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. прила́годитися, -джуся, -дишся, гл. Приготовляться, приготовиться. Він прилагожується на ярмарок.
Простяком нар. Напрямикъ, ближайшею дорогою. Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом.
Ужарити, -рю, -риш, гл.
1) Ужарить, дожарить. Добре вжарила гуску.
2) = ушкварити. Як ужарив козака — аж курява встала.
3) Ударить. Він її як ужарив, то вона.... на дванадцяті сутки здохла.
