Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайчиця

Зайчи́ця, -ці, ж. = зайчиха. Рудч. Ск. І. 139. Зайчиця з зайченятами. Мнж. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИЦЯ"
Восьмерик, -ка, м. = вісьмерик. Рудч. Чп. 158.
Гадвабний, -а, -е. = єдвабний. Гадвабна хусточка. Гол. IV. 435.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Ном. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мет. 238. Мала пташка, та кігті гостри. Ном. № 7325. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Н. п. Гострий шпиль. Ком. Р. ІІ. 90. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Ном. № 1523. Хоч голий, та гострий. Ном. № 1475. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. Левиц. І. 332. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Камен. у., Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик. Грин. III. 354.
Мо́ва, -ви, ж. 1) Языкъ, рѣчь. Всі мови слов'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть-Біг... Шевч. Квітка первий довів українців до сліз мовою українською... Шевченко, воздвигши з упадку голосну мову українську, назнаменав широкі гряниці нашому духу народньому. К. Листи з хут. III. «Шекспірові твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. Куліш». 2) Рѣчь; разговоръ. Умер козак, умер козак і козацька мова. Лукаш. 123. Таке личко, така й мова, тілько не татя чорноброва. Мет. 11. Мова мовиться, а хліб їсться. Чуб. І. 261. А далі, після сеї мови, троянцям він так всім сказав. Котл. Ен. II. 7. Не про те мова мовиться. Левиц. І. Староста... промовляє до їх до трьох раз так... По третій мові, як молода втретє до ніг вклониться, дівчата співають знову. О. 1862. IV. 10. без мови. Молча, безмолвно. мо́ву найти. Разговориться, найти предметъ для разговора. Рідна сестра у гості прийшла, у гості прийшла, ще й мову найшла. Мет. Випив чарку й мова найшлася. Н. Вол. у. мо́ву перебити. Прервать, перебить кого (въ рѣчи). Вибачайте, мову переб'ю: а ви ж коли бачили його? Н. Вол. у. на мо́ві бути з ким. Бесѣдовать, разговаривать. не до мови бути кому. Быть кому непріятнымъ собесѣдникомъ. Пішла заміж до любови, а свекорку не до мови. Грин. III. 306. Ум. мовна, мо́вонька, мовочка. За вовка мовка, а вовк у хату. Ном. № 5769. Коли правдива мовонька твоя, так будеш, серденько, на вік ти моя. Чуб.
Осип, -пу, ж. Дань, подать зерномъ. Осипу (даси) корець жита та півкорця овса і ячменю. ЗОЮР. І. 143.
Підштовхувати, -хую, -єш, сов. в. підштовхнути, -ну́, -не́ш, гл. Подталкивать, подтолкнуть.
Попорошити, -шу́, -шиш, гл. Посыпать пылью, порошкомъ.
Пороз'їдатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и роз'їстися, но о многихъ.
Ся́яння, -ня, с. = Сяння. Ком. Р. І. 50.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.