Вінувати, -ную, -єш, гл. Надѣлять приданымъ, давать приданое. Журилася мати чим зятя вінувати.
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. 3) Загородить, положить преграду.
Зговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Зговорились удівці, а сидячи в кабаці: лучча жінка первая, а ніж тая другая.
Колотуха, -хи, ж.
1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха.
2) Ряжанка, искусственная сметана.
Москвофі́л, -ла, м. Сторонникъ великорусскаго языка въ Галиціи.
Проректи Cм. прорікати.
Рострявати, -ряю, -єш, гл. = розстрявати. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати.
Скікнути, -кну, -неш, гл. Скакнуть. Комарь з дуба впаде, то скікне:
Станівний, -а́, -е́ = станівкий. Віл станівний. Кабан аж у три роки бував станівним.
