Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закалець

Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАЛЕЦЬ"
Випестити, -щу, -стиш, гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. І. 35.
Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Віщуха, -хи, ж. Вѣщунья, предсказательница. Віщуха баба.... пророкувала. К. ЦН. 225.
Глиняник, -ка, м. Горшокъ для глины. Н. Вол. у. Два щербаті глиняники. Левиц. І. 2. 2) = глинище. Н. Вол. у.
Гостя́. Въ выраженіи: у гостя́. См. Гість.
Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Забга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280. 2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.
Козубня, -ні́, ж. = козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ном. № 9281. Ум. козубенька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Н. п. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки. Котл. Ен. IV. 58.
Приросити, -шу́, си́ш, гл. Слегка побрызгать. Дощ приросив землю. Черк. у.
Ростратити, -ся. Cм. рострачувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.