Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закалець

Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАЛЕЦЬ"
Вільшина, -ни, ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.
Же́вжик, -ка, м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. жевжичок.
Змилка, -ки, ж. Ошибка. Угор.
Кийочок, -чка, м. 1) Ум. отъ і. кий. 2) Небольшая палочка, обвязанная вишневыми ягодами сверху до низу, кромѣ кончика, за который держить рука. Богодух. у.
Можли́вий, -а, -е. Возможный. Неможливе у людей, можливе у Бога. Єв. Л. XVIII. 27.
Перемешкувати, -кую, -єш, сов. в. переме́шкати, -каю, -єш, гл. Проживать, прожить извѣстное время гдѣ нибудь.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Позмітувати, -тую, -єш, гл. 1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний. Гн. І. 52.
Пристановити Cм. пристановляти.
Спідліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться подлымъ. К. Дз. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.