Безхатник, -ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник.
Зайчи́ця, -ці, ж. = зайчиха. Зайчиця з зайченятами.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти.
Попідсікати, -ка́ю, -єш, гл. Подсѣчь (во множествѣ).
Рапотати, -почу, -тиш, гл. Трясти: перемѣшиваться.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило.
Толо, -ла, с. Родъ игры.
Туман, -ну, м.
1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. тумана перти. Дурачить, врать. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели.
2) Весенняя хороводная игра. Ум. туманочок. туманець.
Упрохати, -хаю, -єш, гл. = упросити.
