Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала.
Заві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заві́ситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. До осичини прийшов і завішався на осичині. 2) Завѣшиваться, завѣситься, увѣшиваться, увѣситься, обвѣшиваться, обвѣситься чѣмъ-либо.
Запо́взатися, -заюся, -єшся, гл. Запачкаться, ползая. Глянь, як дитина заповзалася.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула.
Карбівничий, -чого, м.
1) Кладущій клейма.
2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Я тут у лісі карбівничим.
Короп, -па, м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі.
Облічитися, -чу́ся, -чишся, гл. Сдѣлать разсчетъ. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити.
Поготів нар. Подавно, тѣмъ болѣе. Не кракала ворона, вгору літаючи, а вниз уже й поготів. Коли щеня не задавив, мене не займе й поготів. Діти батька мало що й слухають, а нас і поготів. Не слухався парубком, а оженившись і поготів не буде.
Синюк, -ка, м.
1) Грибъ изъ породы Boletus.
2) = синиця 1.
Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. Ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька.
