Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

араші

Ара́ші, -шів, м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. Cм. II. Ариш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАШІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАШІ"
Гицельство, -ства, с. Занятіе истребленіемъ собакъ.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый. Св. Л. 303.
Журавли́ця, -ці, ж. = журавка.
Згодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Вскормить. Мати сина да народила, а народивши, згодувала. Чуб. III. 270.
Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.
Порозсмикувати, -кую, -єш, гл. Раздергать (во множествѣ).
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Пту-ча! меж. Крикъ на воловъ: направо! Вх. Лем. 458.
Розсип II, -пи, ж. На Днѣстрѣ: лиманная береговая мель, слегка покрытая водою и во время сѣверныхъ вѣтровъ обнажающаяся на далекое разстояніе. Браун. 52.
Циркати, -каю, -єш, гл. Доя, выжимать струю молока. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРАШІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.