Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заказувати

Зака́зувати, -зую, -єш, сов. в. заказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать, приказать, наказывать, наказать, дѣлать, сдѣлать распоряженіе. Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти. Маркев. 24. Поховали його, як він заказав. Мнж. 36. Тепер закажу світові всьому: нехай не вірить ніхто нікому. Н. п. 2) Запрещать, запретить. Як я в матері гуляла, — мати не спиняла, а тепера іспинила чужая дитина, і світ мені зав'язала, гуляші, заказала. Грин. III. 86. Ой мені мати заказала, щоб я з тобою нігде не стояла. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАЗУВАТИ"
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться. Конст. у.
Зашмага́ти, -га́ю, -єш, гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. І. 191.
На́пад, -ду, м. 1) Нападеніе, аттака. Два напади ляхи одбили. Стор. Опанували б ми були Крим за одним нападом. К. ЦН. 221. 2) Пароксизмъ. 3) Двома, трьома нападами. Въ два, три пріема; два, три раза. Третім нападом роблю. Ном. Трома нападами сіяли ліс. Звенигор. у. Двома нападами дощ ішов. Аж трьома нападами били його. і трьома нападами не озьмеш. Никакъ не возьмешь. Мнж. 169. 4) Тошнота, болѣзнь у скота отъ обжорства. Угор.
Одернувати, -ну́ю, -єш, гл. Обложить дерномъ.
Паювати, ю́ю, -єш, гл. Дѣлить на части. Срібло-злото на три части паювали. Макс. Будем грунта — худобу на дві части паювати. АД. І. 119.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. І. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.
Саднути, -дну, -неш, гл. Ударить, дать тумака. Лубен. у.
Сидітися, -диться, гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою. Стор. МПр. І. 171.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Шлюб, -бу, м. Вѣнчаніе. Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати. Чуб. III. 178. шлюб брати, взяти, на шлюбі стояти, до шлюбу стати. Вѣнчаться, обвѣнчаться. Чуб. II. 82, 83. Хиба десь будеш брати на страшній неділи шлюб? Ном. № 13899. Захотіла за москаля заміж піти, от і взяла з ним шлюб. Драг. 217. Ой не хочу я заплатоньки брати, тільки хочу я до шлюбойку стати. — Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Чуб. V. 162. шлюб давати, дати. Вѣнчать, обвѣнчать. Батюшка.... йде до церкви давати шлюб молодим. Грин. III. 516. Ум. шлюбонько, шлюбочок. Чуб. III. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.