Горну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає.
Ли́зкати, -каю, -єш, гл. 1) Лизать, вылизывать. 2) Часто понемногу ѣсть. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними.
Наволі́чний, -а, -е. Посѣянный «наволо́ком». Чого се жито таке рідке? — Е, воно наволічне, то й рідко зійшло.
Переводжати, -джа́ю, -єш, гл. — кого. Дурачить, обманывать кого.
Поміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. поміститися, -міщуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься.
Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Росклеюватися, -ююся, -єшся, сов. в. росклеїтися, -клеюся, -їшся, гл. Расклеиваться, расклеиться, отклеиться.
Смертка, -ки, ж. Ночнянка, phalaena.
Чверщок, -шка, м. = цвіркун.
