Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заїчище

Заї́чище, -щі, м. и ж. Ув. отъ заї́ка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЇЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЇЧИЩЕ"
Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління. К. Псал. 277.
Визути, -зую, -єш, гл. Раззуть. Зараз го визує, красно му постелить. Гол. ІІІ. 409.
Дотіпа́ти, -ся. Cм. дотіпувати, -ся.
Канянка, -ки, ж. Раст. повилика, Cuscuta. Хотинск. у.
Ма́рфа, -фи, ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ. Шух. І. 181.
Орендарка, -ки, ж. Арендаторша.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Сукенце, -ця, с. Ум. отъ сукно.
Ув'язати, -ся. Cм. ув'язувати, -ся.
Уп'ять, нар. Опять. От через кілька там днів баба вп'ять збірається у ярмарок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЇЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.