Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закапелок

Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАПЕЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАПЕЛОК"
Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює. Сим. 212. Хата, 200.
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
За́гортка, -ки, ж. = загортина. Угор. Вх. Зн. 18.
Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ. Черниг. у.
Описка, -ки, ж. У горшечниковь: красильное вещество — болотная бобовая желѣзная руда. Вас. 182.
Попразен, -на, м. Второй день послѣ праздника, отданіе праздника. Св. Л. 76. Чого тобі... на оті прокляті досвітки, на празники та попразени ходить. КС. 1882. VIII. 263.
Приведенція, -ції, ж. Приключеніе. Сим. 151.
Стовбець, -бця, м. 1) = стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.
Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАПЕЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.