Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глоба

Глоба, -би, ж. 1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОБА"
Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Вишиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вишитися, -шиюся, -єшся, гл. Вышиваться, вышиться. І хустина мережалась, шовком вишивалась. Шевч. 398.
Гамарський, -а, -е. Металло-плавильный.
Дідуга́, -ги́, дідуга́н, -на, м. Ув. отъ дід. Ой ти — старий дідуга, ізігнувся як дуга. Н. п. Старий уже був дуже дідуган той Грива. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201). Зустрічає по дорозі діда. Такий сивий дідуган, а борода зовсім біла аж до пояса. Рудч. Ск. II. 79.
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Зірки́й, -а́, -е́. Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Мкр. H. 12. Оченята продирать дитині, щоб було зірке. Мил. 27.
Перстінок, -нка́, м. Ум. отъ перстінь.
Підкозобель, -бля, м. зоол. Cobitis taenia. Вх. Уг. 259.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий. Н. Вол. у.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Левиц. І. 287. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Мнж. 34. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.