Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключиця

Ключиця, -ці, ж. = ключина 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИЦЯ"
Болесно, нар. = болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Горя́нський, -а, -е. Горный, гористый. І на дніпровській Україні, і на горянській за кордоном. Морд. ІІ. 31.
Дро́вно, -на, с. = дровина. Вх. Лем. 411.
Колотов, -тви, ж. = колотівка. Вх. Уг. 246.
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка. Чуб. III. 187.
Петрущаний, -а, -е. Петрушечный.
Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я. Желех.
Салдатченко, -ка, м. Сынъ солдата.
Скулоокий, -а, -е. Косоглазый. Kolb. ІІ. 101.
Шерет, -ту, м. = шерех. Пішла по Росі крига, це вже йде шерет. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.