Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопоточка

Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТОЧКА"
Барильчина, -ни, ж. = барило. Гн. II. 36. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину. Чуб. V. 1091.
Безбідний, -а, -е. Безбѣдный.
Безщадний, -а, -е. Безпощадный.
Вірне нар. = вірно.
Кандидат, -та, м. Кандидата. Кандидатам до академії були видані скарбові гроши. Левиц. Пов. 4. Побіжи-но мені до Платона-брата, нехай мені призве Марка-кандидата. Грин. III. 566.
Лопа́тник-жук, -ка, м. Жукъ хлѣбный, Anisoplia Austriaka. Конст. у.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Спустувати, -ту́ю, -єш, гл. = спустіти. Коли ж воно, дума, ті вовки у хаті заведуться? Хиба як спустує? Мнж. 91.
Шляшок, -шка, м. Ум. отъ шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПОТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.