Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клохтіти

Клохтіти, -хчу, -тиш, гл. Сильно кипѣть. Вх. Уг. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОХТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОХТІТИ"
Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.
Бинечка, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Буква, -ви, ж. 1) = буквиця. 2) Буква.
Віджартовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віджартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Став шинкар свою жінку зневажати; вона усе оджартовувалась, сміялася. МВ. ІІ. 185.
Грайний, -а, -е. Искусный въ музыкѣ. Маєш же музики грайнії? Маєш же сватоньки співнії? Маєш же старости можнії? Гол. II. 665.
Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.
Істній 2, -я, -є.
Пестракуватий, -а, -е. Покрытый веснушками. Угор.
Прошелестіти, -щу, -стиш, гл. Прошелестѣть.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 474.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОХТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.