Грі́ти, -грі́ю, -єш, гл. 1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Чужий кожух не гріє. Ой. місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Окропи гріть. Гріти самова́рь. Ставить самоваръ. Пятигорск. окр. 2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. 3) — покло́ни. Бить съ усердіемъ поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. 4) — чупри́ну. Потѣть отъ усилій, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогрѣть змѣю на груди, приласкать неблагодарнаго. 5) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду въ комъ. Нехай радіє, поки надію серце гріє.
Допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару.
Куцопалий, -а, -е. Съ короткими пальцами.
Обув'я, -в'я, с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його.
Олійня, -ні, ж. = олійниця 1.
Опека, и пр.. Cм. опіка и пр.
Повідбатовувати, -вую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідбатовували по шматку хліба.
Прихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. прихлюпати, -паю, -єш, гл. Заливать, залить водой. Вона прихлюпує тепер огонь водою.
Росплюскати, -каю, -єш, гл.
1) Расплескать.
2) = росплющити 2.
Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Ум. стугенька.
