Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клобукарь

Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОБУКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОБУКАРЬ"
Братецьки нар. = братерськи. Вони братецьки мов жили. Греб. 325.
Витіпувати, -пую, -єш, сов. в. витіпати, -паю, -єш, гл. Трепать, вытрепать, потрепать. Витіпуй добре прядіво. Харьк. у.
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина. Н. Вол. у.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Заїжджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = заїздити. Ото та дівчина росте, а царевич усе заїжджає, як на охоту приїде.
Зупинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зупини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Такий бенкет задали, що аж до неба дим пішов та на хмарі зупинився. Рудч. Ск. II. 85.
Наколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Наковырять. Піди, старий, старесенький, наколупай меду. Чуб. V. 650.
Полоз, -за, м. 1) Полозъ въ саняхъ. Kolb. І. 67. Сумск. у. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий. Ном. 2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. КС. 1882. VIII, 377; КС. 1890. IV. 99. Ум. полозок. Рудч. Ск. II. 7.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
Стараскатися, -каюся, -єшся, гл. Слѣзть, стащиться. Стараскались піп і попадя з горища.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОБУКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.