Бурачинка, -ки, ж. Родъ кушанья. З листя буракового роб'ять бурачинку.
Гарбузя, -зяти, с. = гарбузеня. Дурний бойко, не видів огірків, та й каже, що то гарбузіта.
Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Аж земля гула під ногами. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Дощечка густиме та гуркатиме. Шумить, гуде вітер по дуброві. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Гуде сумно одуд. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати.
Переночувати, -чую, -єш, гл.
1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною.
2) — кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Поладила якось драбину.
Скочка, -ки, ж. 1) Лѣсная мышь, Mus silvaticus. 2) мн. Раст. а) Sempervivum hirtum L. б) Sempervivum tectorum L.
Хавка, -ки, ж. 1) Ротъ, рыло, морда. 2) мн. хавки́. 3) мн. Жабры.
