Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клобучі

Клобучі мн. Валенки. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОБУЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОБУЧІ"
Вуста, вуст, мн. см. уста.
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ. Шух. І. 260.
Гребено, -на, с. То же, что и гребінка — для расчесыванья овечьей шерсти. Вх. Лем. 405.
Засні́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть снѣгомъ.
Ковдовбина, -ни, ж. = колодовбина. Левч.
Накри́шувати, -шую, -єш, сов. в. накриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Ой сип сірівець та накриши хріну. Шевч. 188.
Носюра, -ри, м. Ув. отъ ніс.
Обхлюпнути, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Перегризтися, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Погрызть другъ друга. 2) Перессориться между собой. Вони — саме тоді за ляхівку перегризлись. К. ЦН. 222.
Прадідівський, -а, -е. Прадѣдовскій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОБУЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.