Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кліщ

Кліщ, -ща́, м. Насѣк. Клещь. Кліщі з дуба поспадали, головоньку покусали. Н. п. кліщ вівчий. Овечій клещъ. Melophagus ovinus. Вх. Лем. 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛІЩ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛІЩ"
Верхоглядка, -ки, ж. Поверхностная женщина. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її ні на що. МВ. І. 27.
Дова́жити Cм. Доважувати.
Завини́тель, -ля, м. Обвинитель. МВ.
Корода, -ди, ж. Сильно сучковатое дерево. Шух. І. 176.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). Харьк. г. 2) Чешуя рыбья. Вх. Лем. 433.
Нала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Набраниться. Се така завзята баба, що поки не налається до-схочу, — не покине. Харьк. у.
Позад нар. Позади. Пливе позад завзятий Гамалія. Шевч. 61.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть. Зеньк. у.
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛІЩ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.