Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопотливий

Клопотливий, -а, -е. = клопітний. А тим часом, як в одній хаті весела молодість пісень співає, в другій хаті клопотлива старість раду радить. Левиц. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТЛИВИЙ"
Городи́на 2, -ни, ж. Плетень, заборъ, огорожа. Угор.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Немний, -а, -е. Непроворный, неповоротливый. Яка ти немна. Ном. № 10953.
Паскудивий, -а, -е. = паскудний.
Скотарювати, -рюю, -єш, гл. = скотарити.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. Cм. чепель.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.