Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопотливий

Клопотливий, -а, -е. = клопітний. А тим часом, як в одній хаті весела молодість пісень співає, в другій хаті клопотлива старість раду радить. Левиц. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТЛИВИЙ"
Братаничка, -ки, ж. = братанка. Н. Вол. у.
Вечеренька, -ки, ж. Ум. отъ вечеря.
Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.
Невзаміру нар. Несравненно, непомѣрно. Товариства зібралося невзаміру більш.
Перепадати, -да́ю, -єш, сов. в. перепасти, -паду, -деш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Кв. Дощі частійш перепадали. О. 1862. III. 31.
Позлегати Cм. позлягати.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Приладновувати, -вую, -єш, сов. в. приладна́ти, -на́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить.
Присліджувати, -джую, -єш, сов. в. присліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Дивлюсь, — пішов він у двір; я й пристояв, щоб побачити, що він робитиме, прислідив за ним; а він до дверей: зламав замок та в хату. Новомоск. у.
Стрічення, -ня, с. = стрітення.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.