Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клинцювання

Клинцювання, -ня, с. Клинышки, забитые въ стѣну передъ обмазкой ея, клинцовка. Глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання. Г. Барв. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЦЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЦЮВАННЯ"
Джегерь, -ря, м. Хватъ, щеголь. Харьк. (А. Павловъ).
Зако́пування, -ня, с. Закапываніе.
Курбелювати, -люю, -єш, гл. = курбелити. Желех.  
Наворо́тник, -ка, м. Раст. = наворотень, Alchemilla vulgaris. Лв. 96.
Нажира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. наже́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. Нажираться, нажраться. Ніяк не нажереться. Н. Вол. у.
Пільгувати, -гую, -єш, гл. Облегчать, послаблять.  
Плюха, -хи, ж. = заплювиця. Вх. Пч. І. 7.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Роспинання, -ня, с. Распинаніе, распятіе. Од самого роспинання Христа ходе по світу. Стор. МПр. 169.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИНЦЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.