Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ.
Ли́ствиця, -ці, ж. Часть звіяшок (Cм.).
Напа́сник, -ка, м. Нападающій, задира, обидчикъ. Одчепися, напаснику, я не була на празнику. Відчепися, напаснику, маєш ти дівчат без ліку. Напасник на культурних людей Острянин.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Подалі нар.
1) Поодаль.
2) Далѣе.
Позадріпувати, -пую, -єш, гл. = позабовтувати. І де ви ходили, що так спідниці позадріпували?
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить.
Порано нар. Рановато. Квітки робленої було ще надівати не дає: порано ще каже, небого, ще вигуляйся, підіймись на кірх, — тоді й квітки. Порано встала.
Топитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш.
2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться.
Шкваркотня, -ні, ж. Шипѣніе и трескъ кипящаго жира.
