Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюкати

Клюкати, -каю, -єш, гл. 1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка. Мнж. 4. 2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають. Ном. № 8233. 8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри К. ЧР.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮКАТИ"
Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство. К. ПС. 134.
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Зазу́ля, -лі, ж. = зозуля. Гал. Употребляется также какъ названіе коровы. Kolb. І. 65.жиді́вська. пт. удодъ. Вх. Пч. II. 15. Ум. зазу́ленька, зазу́лька.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями. Херс.
Мусува́ння, -ня, с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе.
Обсмикати, -ся. Cм. обсмикувати, -ся.
Обшукування, -ня, с. Обыскиваніе.
Підписати, -ся. Cм. підписувати, -ся.
Скласти, ся = складати, -ся.
Утинок, -нку, м. Отрубокъ, обрубокъ. Н. Вол. у. Шух. І. 96. Вас. 14 7.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.