Вавкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить вавка, жалуясь на боль. Чого ти все вавкаєш? Аж набрид уже!
Гачник, -ка, м. = очкур.
Ме́рло нар. Мертво.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою.
Передник, -ка, м. Передняя, прихожая. Увійшов до попа у хату, стою у переднику, коли це виходе.
Поганитися, -нюся, -нишся, гл. Пачкаться, оскверняться. Давай наввипередки: хто кого випереде, то того й буде паня, — Я не хочу з тобою поганитися, — лучче хай побіжить мій синок.
Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. Поникли голови козачі неначе стоптана трава.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. 3) Ненужный, безполезный. Пусте зілля. Сорная трава.
Теліга, -ги, ж.
1) Телѣга. Мій брат Кондрат на горах, на водах, на желізі, на телізі, на рачачій нозі.
2) Деревянный треугольникъ подъ плугомъ. Ум. телі́жка, телі́жечка.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ.
