Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка.
Вузенько, вузесенько, нар. Ум. отъ вузько.
Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать.
Дба́ха, -хи, об. Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница.
Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Здо́вга нар. Длинно. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки.
Зорешливо нар. = зоряно. А на дворі зорешливо та тихо.
Нечоса, -си, об. Непричесанный, непричесанная.
Присіди, -дів, м. мн. Въ выраженіи: на-в-присіди. Cм. навприсідки.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе.
