Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопіт

Клопіт, -поту, м. Забота, хлопоты; безпокойство. Не мала баба клопоту, та купила порося. Ном. № 10058. З клопоту голова болить. Ном. № 10038. І хазяйка з неї добра, роботяща. Як дійшла вона літ, своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. от мені великий клопіт! А мнѣ какое дѣло? Ном. № 4987.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПІТ"
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575.
Добенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Допировать.
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.
За́ори, -ор и заб́рини, -рин, ж. мн. Края пахатнаго поля съ трудомъ запахиваемые и дающіе огрі́хи вслѣдствіе твердой уѣзженной почвы. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Капралик, -ка, м. Ум. отъ капраль.
Князювання, -ня, с. Княженіе.
Обгулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Проиграться. Виграла вона в його всі гроші... Вийшов він тоді з хати та й каже: «От, от як раз обгулявся. Грин. II. 251.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Спищати, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Птах спищав. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.