Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопіт

Клопіт, -поту, м. Забота, хлопоты; безпокойство. Не мала баба клопоту, та купила порося. Ном. № 10058. З клопоту голова болить. Ном. № 10038. І хазяйка з неї добра, роботяща. Як дійшла вона літ, своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. от мені великий клопіт! А мнѣ какое дѣло? Ном. № 4987.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПІТ"
Дорі́зувати, -вую, -єш, сов. в. дорі́зати, -рі́жу, -жеш, гл. Дорѣзывать, дорѣзать. Сніп. 161. Барило дорізував тих, що, ще хрипіли. Стор. МПр. 123.
Карсет, -ту, м. карсе́тка, -ки, ж. Женская верхняя одежда: короткая безрукавка. Корсет розщепнувся, сорочка розхрісталась. Кв. Заялозена корсетка на плечах розлізлася. Мир. Пов. II. 56.
Кувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака. Мнж. 45.
Кучомка, -ки, ж. Ум. отъ кучма.
Обцірклювати, -люю, -єш, гл. Обвести кругъ.
Полум'я, -м'я, с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31. Ум. полум'ячко. Мил. 88.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.  
Попідстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Подстричься (о многихъ).
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Турмонька, турмочка, -ки, ж. Ум. отъ турма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.