Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопіт

Клопіт, -поту, м. Забота, хлопоты; безпокойство. Не мала баба клопоту, та купила порося. Ном. № 10058. З клопоту голова болить. Ном. № 10038. І хазяйка з неї добра, роботяща. Як дійшла вона літ, своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. от мені великий клопіт! А мнѣ какое дѣло? Ном. № 4987.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПІТ"
Затаска́ти Cм. затаскувати.
Книгарня, -ні, ж. Книжный магазинъ.
Невдержка, -ки, ж. Невозможность выдержать, удержаться. Вони давай на мене кричать; я бачу, що вже невдержка, та й давай тікать. Екатер. у.
Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.
Повалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разрушиться, повалиться. Погнили біленькі хати, повалялись. Шевч. 530.
Приспати Cм. присипляти.
Розгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. КС. 1883. VII. 587. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849.
Скрипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Скрипѣть. На нозі сапян скрипить, а в горшку трясця кипить. Ном. № 11191. 2) Скрежетать. Василь як спить, скрипить зубами. Терск. обл. 3) Играть на скрипку. Пан узів скрипку, зачів скрипіти, а богом з жінков і родійов пішли в данец. Гн. II. 177.
Учепистий, -а, -е. Привязчивый, навязчивый. Ну та й учі'пистий хлопець; на улицю як вийдеш, то й не одстане. Черн. г.
Хрьокати, -каю, -єш, гл. = хрокати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.