Відвертіти Cм. відвірчувати.
Відкадити, -джу, -диш, гл. Окончить кадить.
Відкалатати, -таю, -єш, гл. Отзвонить.
Голопузий, -а, -е. Съ голымъ животомъ.
2) Въ иносказательномъ значеніи: бѣдный, ободранный, несчастный. Голопузі ви пуцьверинки, а не козаки.
Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.
Підливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. 2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чи не вийде моя мила рути підливати? — кого. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито?
Подовшити, -шу́, -ши́ш, гл. = подовжити. Покоротити можна, а подовшити вже ні.
Початковий, -а, -е. Начальный. Початкові шкільні книжечки.
Розгноюватися, -ююся, -єшся, сов. в. розгноїтися, -ною́ся, -їшся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться гнойнымъ.
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
