Брувинячий, -а, -е. Изъ шепталы.
Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу.
Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла.
Дочека́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дождаться. Так тяжко добра дочекатися, як з каміня. Коли то того дочекається.
Навчу́нку нар. Вслухъ.
Неясно нар. Неясно, темно.
Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Самогуди, -дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди.
Стогнання, -ня, с. Стонъ, стенаніе. Піднявся писк, стогнання, охи. В сумне стогнаннє обертались речі.
Чколити, -лю, -лиш, гл. Охотничій терминъ о собакахъ: лаять тонкимъ голосомъ, увидѣвъ звѣря.
