Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клунок

Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Полт. г. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Левиц. І. 37. Зоставив він їй клунок з харчами. Стор. МПр. 28. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Харьк. г. Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. Шевч. 112. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками. Левин. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛУНОК"
Бануш, -ша, м. 1) Сунь говяжій. Шух. І. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. І. 140.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Копитанша, -ші, ж. Капитанша. Левиц. Пов. 206.
Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. 2) = лишень. Гляди лиш! Ном. № 13603. Кете лиш кресало! Шевч. 78. Біжи лиш швидче в Карфагену. Котл. Ен. І. 28.
Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Осміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = усміхатися.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Стовбун, -на, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною. Вас. 181. Нате й мій стовбун, щоб і я там був. Ном. № 6437.
Хутрянка, -ки, ж. Шубка женская. КС. L893. XII. 449. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч. О. 1862. ІІІ. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.