Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клунок

Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Полт. г. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Левиц. І. 37. Зоставив він їй клунок з харчами. Стор. МПр. 28. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Харьк. г. Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. Шевч. 112. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками. Левин. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛУНОК"
Засмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. засмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. 1) Засасывать, засосать. 2) Сплачивать, сплотить (о водѣ въ землѣ). Вода засмоктала землю у кургані: зробила її твердою. Черном.
За́стувати, -тую, -єш, гл. Заслонять свѣтъ, застить. Ном. № 12740.
Зсохнути и зсохти. Cм. зсихати.
Зуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сумѣть. Як зуміла, так і спіла. Ном. № 1054.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Плекати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала. Гол. II. 634. 2) Кормить грудью. Угор.
Понаправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и направити, но во множествѣ.
Попідстригати, -га́ю, -єш, гл. Подстричь (во множествѣ).
Таганашка, -ки, ж. Одинъ изъ низшихъ сортовъ крымской соли. Сумск. у.
Чвирк, -ка, м. Остатокъ послѣ перегонки спирту. Котл. Ен. Слов. 30. Тогді від мене візьмеш чвирк, — тогда я тебѣ ничего не дамъ. Котл. Ен. І. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.