Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клунок

Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Полт. г. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Левиц. І. 37. Зоставив він їй клунок з харчами. Стор. МПр. 28. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Харьк. г. Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. Шевч. 112. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками. Левин. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛУНОК"
Балберочний, -а, -е. Употребл. въ выраж.: балберна или балберочна снасть = балбера. Черном.
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Правобер. Cм. гетта.
Голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча. Левиц. І. 339.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Знадний, -а, -е. Привлекательный. Знадний з усмішкою погляд. Мир. ХРВ. 8.
Зрушити, -шу, -шиш, гл. 1) Сдвинуть. Насилу зрушив з місця. 2) Тронуть, взволновать. Дуже батька слова її зрушили. МВ. ІІ. 149. 3) Встревожить. Всю діброву крилечками вкрили, голосочком діброву зрушили. Чуб. V. 315.
Катерка, -ки, ж. Катеръ. Гей, катерко розбитая. Чуб. V. 954.
Нестеменний, -а, -е. Точь-въ-точь такой. Нестеменний покійний батько. Мир. Пов. II. 95.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити. Вх. Зн. 43.
Утихомирити, -ся. Cм. утихомирювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.