Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Мі́рник, -ка, м. 1) Землемѣръ. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 4 четверика.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Невблаганий, -а, -е. Неумолимый.
Невигода, -ди, ж. Неудобство. Не так шкода, як невигода.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Правописний, -а, -е. Относящійся къ правописанію, орѳографическій.
Рижок, -жка́, м. Грибъ, рыжикъ. Такий червоний, як рижок. На високій полонині уродили рижки.
Роскуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Распробовать.
