Вигадати Cм. вигадувати.
Вилітання, -ня, с.
1) Вылетъ, вылетаніе.
2) Отлетъ. Ум. вилітаннячко. Зозуленько, моя матінко! Та до Петра тобі та куваннячко, після Петра тобі вилітаннячко.
Відтяти Cм. відтинати.
Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла.
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. 2) — зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. 4) — люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара.
2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать.
Підриштувати, -ту́ю, -єш, гл. Поставить лѣса.
Послужка, -ки, ж. Ум. отъ послуга.