Волокти, -чу, -чеш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Убив корову, взяв на плечі та й волоче.
Зажовти́ти, -вчу́, -ти́ш, гл. Сдѣлать желтымъ.
За́тісно нар. Тѣсно.
Карб, -бу, м.
1) Нарѣзка, зарубка, рубець, мѣтка. Переносно: слѣдъ, воспоминаніе перенесеннаго. В короткий вік мій багато карбів лягло на мойму серці.
2) Вырубка въ бревнѣ поперегъ, на половину толщины, для закладки въ нее другого бревна.
3) Бирка, счетная палочка. на карб узяти. Поставить въ счетъ. Ум. карбе́ць, карбик, -карбичок.
Нуждота, -ти, ж.
1) = нужда.
2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Прислужувати, -жую, -єш, сов. в. прислужити, -жу, -жиш, гл. Прислуживать, прислужить, услужить.
Пробунтувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробунтовать.
Риндя I, -ді, ж.
1) = ринда.
2) Желудокъ, нутро.
Сапкий, -а, -е. 1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались.
2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі.