Буяк, -ка, м. 1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче. Мет. 92. 2) = бугай 1. Вх. Пч. II. 5. Гонить буяка на ярмак. Гн. І. 96. 3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum. Радом. у.

Вимиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вимитися, -миюся, -єшся, гл. Вымываться, вымыться. До схід сонця охаючують хату і сами вимиваються. Ном. стр. 282, № 427.

Дошма́лювати, -люю, -єш, сов. в. дошмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Оканчивать, окончить, обжиганіе, опаливаніе.

К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. Мет. 25. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Ном. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.

Перетерпіти, -плю, -пиш, гл. 1) Перестрадать, перенести, вытерпѣть. Хиба ж ти не перетерпиш? Мнж. 122. На собі все лихо перетерплю, а вже нікому не скажу. Кв. А що я голодом перетерпів. Н. Вол. у. 2) Перетерпѣть, переждать терпѣливо, пока пройдетъ.

Підвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підвити, підів'ю́, -в'єш, гл. Подвязывать, подвязать. Перемітку чи рантух підвивають... поверха черленою квітчастою фусткою, зав'язують верх тім'я у один будз. Шух. І. 132.

Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити. Чуб. V. 385.

Струнистий, -а, -е. Струноподобный.

Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею. Полт.

Чорнозілля, -ля, с. Родъ растенія. Чуб. І. 83.