Вилиняти, -няю, -єш, гл. Облинять; отлиняться. Нехай цей кінь три роси обіб'є, вилиняє.
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Жарто́вне нар. Шутливо, шутя. Бер.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ.
Мазе́пин, -на, -не., м. Принадлежащій мазеп'ѣ.
Позауш гл. = позавуш.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. Московський самодержець.
Сходити 1, -джу, -диш, гл. 1) Восходить. Сонечко не сходить. По двору ходить — як зоря сходить; по сінцях ходить — як зоря сходить. 2) Всходить. Тяжко сходити на гору. 3) Всходить (о посѣвахъ, тѣстѣ). Ярина добре сходить. 4) Сходить, спускаться. Сльози її аж на сей світ сходять. 5) Исходить, истекать. Як я по матері журилась! Було слізьми схожу. А вже ж мої карі очі слізоньками сходять. 6) Подходить. Ближче вхожу, — жінок бачу. 7) Уходить. Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить.... Вже до воріт, за двір. Сходьте з хати усі, шоб ні одної душечки при мені не було. 7) Выходить, истрачиваться. У його на сі зілля сила грошей сходила. Горілки на їх багато сходить.
Унученька, -ки, ж. Ум. отъ унука.
